У грудні 2025 року відбувся міжнародний конкурс American Business Expo платформа для технологічних і бізнес-проєктів, яка щороку приймає тисячі учасників. У складі журі заходу працював Олександр Бурмістров, технічний лідер освітньої платформи DrivEd, з якою працюють онлайн-школи та навчальні центри, а також експерт у сфері EdTech.
В інтерв'ю він пояснює, за якими критеріями сьогодні оцінюють зрілість технологічних рішень і як цей досвід відображає у власній розробці.
Як ви опинилися у складі журі American Business Expo і що це за захід?
Я потрапив до складу суддів завдяки своєму профілю та досвіду у сфері EdTech. American Business Expo збирає проєкти різного масштабу, і суддів відбирають за профільною експертизою. Я працював з проєктами IT-категорій - рішеннями, де вже є впровадження, - від інструментів ШІ та інфраструктурних продуктів до стартапів і мобільних застосунків.
З яким професійним фокусом ви брали участь в оцінюванні проєктів?
В оцінюванні проєктів для мене насамперед важлива практична застосовність, коли ідея має сенс лише тоді, коли вона працює в реальних умовах. Я звертав увагу на зрілість рішень - архітектуру, розуміння процесів, логіку розвитку. Окремий фокус був на автоматизації та ШІ. Для мене принципово важливо, щоб використання технологій підтверджувалося цифрами та вимірюваними результатами, а не лише заявами в презентаціях.
Припускаю, багато критеріїв, які ви застосовували під час оцінювання проєктів на Expo, ви використовуєте і у власній розробці. Як цей досвід відображений у вашій платформі DrivEd?
Робота судді в цьому сенсі мало відрізняється від повсякденної інженерної практики. Під час оцінювання проєктів я виходжу з тих самих критеріїв, що й у власній розробці, - яку конкретну задачу вирішує продукт, чи підтверджена ця задача реальною практикою і чи дає обране рішення відтворюваний результат. Інноваційність має значення лише тоді, коли вона спирається на зрозумілу потребу та вимірюваний ефект, інакше вона швидко залишається на рівні ідеї.
Чи можете навести приклад задачі, де ці принципи проявилися особливо виразно у вашій роботі?
Один із практичних кейсів у DrivEd пов'язаний із test prep-сегментом - підготовкою до стандартизованих іспитів. Для освітніх центрів це означає роботу з великими масивами контенту. Ми вибудували процес, у якому ШІ допомагає автоматично структурувати та оцифровувати такі матеріали, а викладачі вже доопрацьовують зміст. У результаті час підготовки повноцінних онлайн-курсів скорочується в рази, а команди менше залежать від ручної роботи з документами.
Якщо дивитися ширше, у чому ви бачите основний внесок ШІ в подібних рішеннях?
У подібних задачах ШІ не створює методику і не ухвалює рішень замість людини, це дуже важливо розуміти. Його роль - зняти рутинне навантаження та прискорити роботу з великими обсягами даних, щоб дозволити викладачам і командам зосередитися на змісті та якості, а не на технічній обробці матеріалів.
Де, на вашу думку, проходить межа розумного застосування ШІ в освіті?
ШІ все активніше інтегрується в повсякденні процеси, але його використання не завжди виправдане. В освіті особливо важливо розуміти, де технологія справді допомагає, а де починає підміняти мислення і відповідальність людини.
Цій темі присвячені і мої поточні дослідження: я працюю над науковими матеріалами про застосування ШІ в освітніх моделях і роль критичного мислення. ШІ має посилювати експертизу, а не замінювати її.
Як ви бачите подальший розвиток ШІ в освіті та в DrivEd?
Я впевнений, що ШІ і надалі проникатиме в продукти та процеси, знижуючи витрати й прискорюючи роботу. Ключове питання - не саме використання технології, а межі її застосування.
У DrivEd ми виходимо з цього підходу: розвиваємо рішення поступово, спираючись на реальні сценарії та зберігаючи контроль за якістю.Такий баланс дозволяє технологіям працювати на результат, а не заради самого факту впровадження.
